За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
Ч╕льний д╕яч рос╕йського ╕ св╕тового соц╕ал-демократичного руху
М╕сце народження – м. Шклов Черн╕г╕всько╖ губерн╕╖ (тепер – територ╕я Б╕лорус╕).
Народився в с╕м’╖ ╓врея-шинкаря. Навчався в г╕мназ╕╖ в Могилев╕ ╕ Н╕жинському л╕це╖. Брав участь у ╓врейському просв╕тницькому рус╕, лояльному до царсько╖ влади. У 1872 роц╕ перев╕вся в Ки╖вський ун╕верситет ╕ при╓днався до руху народник╕в. Вл╕тку 1874 року взяв участь у «ход╕нн╕ в народ», де займався аг╕тац╕╓ю серед селян Полтавсько╖, Черн╕г╕всько╖ ╕ Могилевсько╖ губерн╕й. П╕сля невдалого арешту с╕льським старостою ем╕гру╓, прожива╓ спочатку в Берл╕н╕, пот╕м – в Женев╕. Там Аксельрод ста╓ профес╕йним революц╕онером ╕ в╕дходить в╕д народництва, вважаючи його «паломництвом в╕руючих, але безв╕дпов╕дальних д╕тей до святих м╕сць». Нелегально в╕дв╕ду╓ Рос╕ю в 1875-76 ╕ 1879-1880 роках, пробуючи об’╓днати ус╕ революц╕йн╕ орган╕зац╕╖ в одну, п╕сля чого ем╕гру╓ в Румун╕ю ╕ знову в Швейцар╕ю, де сп╕впрацю╓ з Бернштейном ╕ Каутським, ста╓ марксистом ╕ антис╕он╕стом. Ста╓ ч╕льним д╕ячем рос╕йського соц╕ал-демократичного руху, робить спробу об’╓днати ем╕грац╕йн╕ революц╕йн╕ сп╕льноти в Лондон╕ ╕ Париж╕. В 1880-х заснував ф╕рму «Аксельрод-кеф╕р», яку 1908 продав, живучи й надал╕ на сталу пенс╕ю в╕д нового власника. В 1900-х входив в редакц╕╖ газет «╤скра» ╕ «Зоря», надал╕ – один з л╕дер╕в меншовик╕в. В 1907 роц╕ виступив з ╕де╓ю сп╕впрац╕ пролетар╕ату ╕ буржуаз╕╖. В 1917 роц╕ входив в склад Петербурзького ревкому, т╕сно сп╕впрацював з Тимчасовим урядом. П╕сля листопадового перевороту ем╕грував в Н╕меччину, був членом бюро Другого ╕нтернац╕оналу ╕ противником радянсько╖ влади (включно з пропозиц╕ями ╕нтервенц╕╖).