Постат╕
За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
Один з перших орган╕затор╕в к╕нематографа в Рос╕йськ╕й ╕мпер╕╖
К╕нопродюсер, к╕норежисер, сценарист
М╕сце народження: село Ханжонковка (зараз – село Ханжонково Донецько╖ област╕)
Народився в с╕м’╖ в╕дставного козачого оф╕цера, зб╕дн╕лого пом╕щика. Його захоплення к╕номистецтвом почалося ще з 1896 року, коли його зведений брат купив у Париж╕ к╕нопроекц╕йний апарат з колекц╕╓ю ф╕льм╕в. В 1896 роц╕ зак╕нчив новочеркаське козаче юнкерське училище ╕ був прийнятий в чин╕ п╕дхорунжого в прив╕лейований Донський козачий полк в Москв╕. В 1905 роц╕ зв╕льнився в запас по стану здоров’я, отримав 5000 рубл╕в вих╕дно╖ плати, як╕ ╕ вклав у к╕ноб╕знес, створивши на паях торговий д╕м «Э. Ош и А.Ханжонков», метою якого був прокат заруб╕жного ╕ створення рос╕йського к╕но. Спочатку це були документальн╕ ф╕льми, ви╖зди ╕мператорсько╖ с╕м’╖, в╕йськов╕ переди; пот╕м – художн╕ ф╕льми, котр╕ по сут╕ були рухомими ╕люстрац╕ями до в╕домих л╕тературних твор╕в. В╕н запрошував до сп╕впрац╕ видатних д╕яч╕в мистецтва, для нього писав сценар╕╖ Лев Толстой, в його картинах зн╕малися тогочасн╕ к╕ноз╕рки – В╕ра Холодна, ╤ван Мозжух╕н, Михайло Чехов, Олександр Вертинський. З 1910 року почав зн╕мати ╕ науково-популярн╕ ф╕льми, для роботи над ними було створено спец╕альний науковий в╕дд╕л. В 1911 роц╕ зняв ф╕льм «Оборона Севастополя» про под╕╖ Кримсько╖ в╕йни 1853-56 рок╕в. В 1912 роц╕ створив об’╓днання к╕новиробник╕в, котре стало прообразом сьогодн╕шнього Союзу к╕нематограф╕ст╕в Рос╕╖; почав друк популярних журнал╕в, в яких друкувалися к╕носценар╕╖. В листопад╕ 1913 року в╕дкрив перший в Москв╕ «електротеатр», котрий став найб╕льшим в Рос╕╖. П╕сля революц╕╖ ем╕грував а Австр╕ю, де почав проводити досл╕дження по створенню звукового к╕но, але через к╕лька рок╕в збанкрутував ╕ з-за особистого прохання наркома осв╕ти Луначарського повернувся в СРСР ╕ зайнявся створенням радянського к╕нематографа. Працював консультантом «Госкино», зав╕дуючим виробництвом «Пролеткино».В 1926 роц╕ разом з групою кер╕вник╕в «Пролеткино» був арештований зг╕дно крим╕нально╖ справи про ф╕нансов╕ зловживання. Через в╕дсутн╕сть доказ╕в його вини зв╕льнений, проте отримав заборону на роботу в галуз╕ к╕нематографу, а також позбавлений пол╕тичних прав. Через це, а також через пог╕ршення здоров’я, пере╖жджа╓ з Москви в Ялту. В 1937 роц╕ вийшла його книжка «перш╕ роки рос╕йсько╖ к╕нематограф╕╖». В 1941-44 роках залишався в окупован╕й н╕мцями Ялт╕, прикований до ╕нвал╕дного в╕зка. Помер 26 вересня 1945 року.