Постат╕
За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
В╕домий письменник, засновник першого в Укра╖н╕ роб╕тничого театру, автор близько 600 музичних твор╕в
Письменник, композитор, мистецтвознавець, етнограф, педагог, театральний ╕ сусп╕льно-пол╕тичний д╕яч
М╕сце народження: Харк╕в
Народився в с╕м’╖ кухаря ╕ домашньо╖ служниц╕. Зак╕нчив реальне училище ╕ Харк╕вський технолог╕чний ╕нститут (1900), працював зал╕зничним ╕нженером, розробив власний проект дизельного по╖зда (1901). Орган╕зував в сел╕ Деркачах на Харк╕вщин╕ с╕льський театр (1895). В 1897 р. у льв╕вському часопис╕ "Зоря" публ╕ку╓ сво╓ перше опов╕дання "Грузинка". В 1902 р. в╕н орган╕зову╓ перший в ╕стор╕╖ кобзарства в Укра╖н╕ виступ кобзар╕в ╕ л╕рник╕в на Х╤╤ археолог╕чному з’╖зд╕ в Харков╕. У студентськ╕ роки керував студентським театром в Харков╕, що роз'╖жджав по окра╖нах Слобожанщини. В 1903 роц╕ заснував перший в Укра╖н╕ роб╕тничий театр, який протягом 3 рок╕в дав понад 50 вистав, переважно укра╖нсько╖ класики, укра╖нською мовою. За участь у кер╕вництв╕ пол╕тичним страйком 1905 зазнав пересл╕дувань ╕ 1906 був вимушений пере╖хати до Галичини. У Галичин╕ оселився спочатку у Львов╕, а пот╕м - у Кривор╕вн╕. В ем╕грац╕╖ заснував у с. Красно╖ля (тепер ╤вано-Франк╕всько╖ област╕) Гуцульський театр. Об'╖хав з концертами укра╖нських народних п╕сень у супровод╕ бандури усю Галичину й Буковину. В 1909 роц╕ ним видано перший п╕дручник гри на бандур╕ у Львов╕. Повернувшись 1912 року до Харкова, Хоткeвич включився до л╕тературного й мистецького життя: виступав з лекц╕ями, з лютого 1913 став редактором л╕тературного журналу «В╕сник культури ╕ життя». Знову пересл╕дуваний з початку Першо╖ св╕тово╖ в╕йни ╕ висланий 1915 року за меж╕ Укра╖ни, оселився в Воронеж╕, де жив до революц╕╖ 1917. До б╕льшовицько╖ окупац╕╖ Укра╖ни Хоткeвич поставився з недов╕рою, але з 1920 активно включився до л╕тературно-мистецького життя. У 1920—1928 роках викладав укра╖нську мову й л╕тературу в Деркач╕вському зоотехн╕кум╕. З 1926—1932 рр. викладав в Харк╕вському Музично-драматичному ╤нститут╕, де проводив клас бандури. В╕н ╓ автором близько 600 музичних твор╕в — романс╕в, хор╕в, струнних квартет╕в, твор╕в великого формату для бандури та оркестру бандур. З 1928 по 1932 роки — художн╕й кер╕вник Полтавсько╖ капели бандурист╕в. З 1932 року – його твори п╕д забороною, сам в╕н позбавлений роботи ╕ можливостей публ╕куватися; с╕м’я пережила голод 1933-го, оск╕льки йому як безроб╕тному не видавали картки на хл╕б. Арештований в 1938 роц╕; особливою тр╕йкою УНКВС по Харк╕вськ╕й област╕ в╕д 29 вересня 1938 року засуджений до розстр╕лу за «участь в контрреволюц╕йн╕й орган╕зац╕╖». Вирок виконано 8 жовтня 1938 року. Був реаб╕л╕тований 11 травня 1956 року. По реаб╕л╕тац╕╖ видано його «Твори в двох томах» (1966).