Постат╕
За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
Видатний композитор
М╕сце народження: хут╕р Пелех╕вщина, Полтавська область
Старший брат Платона Майбороди. Народився 1 грудня 1913 року. Навчався в Кременчуцькому ╕ндустр╕альному техн╕кум╕. 1936 року зак╕нчив Ки╖вське музичне училище, в 1941 — Ки╖вську консерватор╕ю по класу композиц╕╖ у Л. Н. Ревуцького, а 1949 року п╕д його кер╕вництвом — асп╕рантуру. В 1952-58 викладав у Ки╖вськ╕й консерватор╕╖ музично-теоретичн╕ дисципл╕ни. В пер╕од м╕ж 1962-1967 був секретарем Сп╕лки композитор╕в УРСР. 1967-1969 роках Георг╕й Майборода був головою правл╕ння СК УРСР. Зробив значний внесок у розвиток укра╖нсько╖ музики. Працював у р╕зних жанрах, в його творчост╕ переважала геро╖ко-патр╕отична тематика. Значне м╕сце у творчост╕ композитора займала також поез╕я укра╖нських поет╕в — Т.Шевченка, ╤.Франка та ╕нших. Майборода Георг╕й був автором опер «Милана» (про воз’╓днання Сх╕дно╖ та Зах╕дно╖ Укра╖ни), «Арсенал» (про повстання роб╕тник╕в на завод╕ «Арсенал»), «Тарас Шевченко», «Ярослав Мудрий», кантати «Дружба народ╕в», вокально-симфон╕чно╖ поеми «Запорожц╕», п’яти симфон╕й та дек╕лькох концерт╕в.