Постат╕
|
За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
Один ╕з засновник╕в американського к╕нематографу
К╕норежисер
М╕сце народження: Гранд Форкс, Британська Колумб╕я, Канада
Народився в родин╕ укра╖нських ем╕грант╕в. Дитинство пров╕в в Сан-Франциско. У в╕ц╕ 15 рок╕в отримав роботу кур’╓ра у к╕ностуд╕╖. Дмитрик мав хист до математики та ф╕зики та отримав стипенд╕ю у Кал╕форн╕йському ╕нститут╕ Технолог╕й. Провчився в ╕нститут╕ лише один р╕к, п╕сля чого знову повернувся до к╕ностуд╕╖. На початку 1940-х рок╕в його називали одним з найяскрав╕ших молодих талант╕в в Гол╕вуд╕. В╕н був ╓диним режисером, який був ном╕нований на Оскар з «чорним детективом» «Перехресний вогонь» 1947 року. Проте кар’╓р╕ Дмитрика завадила антикомун╕стична компан╕я, яка розгорнулась в Гол╕вуд╕ наприк╕нц╕ 1940-х. Дмитрик був серед так звано╖ Голл╕вудсько╖ десятки людей, як╕ в╕дмовились сп╕впрацювати з ком╕с╕╓ю, очолюваною сенатором Мак Карт╕. 1950 року вс╕х десятьох було засуджено на 1 р╕к ув’язнення. За дек╕лька м╕сяц╕в п╕сля ув’язнення Дмитрик погодився на сп╕впрацю з ком╕с╕╓ю. В╕н дав св╕дчення щодо свого короткочасного членства в комун╕стичн╕й парт╕╖ Америки та назвав ╕мена член╕в парт╕╖. Дмитрик продовжував працювати в Гол╕вуд╕ до початку 1970 рок╕в. В 1976-1981 займав професорську посаду в Ун╕верситет╕ Техасу в Ост╕н╕, а в 1981 роц╕ отримав м╕сце в Ун╕верситет╕ П╕вденно╖ Кал╕форн╕╖.



