Ващенко Григор╕й (1878 - 1967)
Видатний педагог, орган╕затор укра╖нського шк╕льництва в ем╕грац╕╖
Педагог
М╕сце народження: у с. Богдан╕вка Прилуцького пов╕ту Полтавсько╖ губерн╕╖ (нин╕ - Прилуцький район Черн╕г╕всько╖ област╕)
Народився в с╕м’╖ небагатих дворян з давнього козацького роду. В 1888 - 1898 навчався у Роменськ╕й духовн╕й школ╕ та Полтавськ╕й духовн╕й сем╕нар╕╖. Звинувативши ╕нспектора сем╕нар╕╖ арх╕мандрита Агап╕та в п╕дтримц╕ доносництва, був не допущений через його втручання до вступу в Ки╖вську духовну академ╕ю, а в╕дтак розпочав трудовий шлях на учительськ╕й нив╕. З 1898 по 1917 працював викладачем в комерц╕йних та духовних училищах в Полтав╕, Тихв╕н╕, Кута╖с╕. В серпн╕ 1917 на Другому Всеукра╖нському вчительському з’╖зд╕ першим ╕н╕ц╕ював заснування укра╖нсько╖ Академ╕╖ Педагог╕чних наук. В 1917-1919 роках працював в Полтав╕ викладачем учительського ╕нституту. 1919 - 1920 - редактор журналу “Укра╖нська культура”. 1921 - 1923 - кер╕вник орган╕зованого ним навчального закладу для п╕дготовки укра╖нських учительських кадр╕в - трир╕чних педагог╕чних курс╕в ╕м. Б. Гр╕нченка в с. Б╕ликах Кобеляцького пов╕ту Полтавсько╖ губерн╕╖. Фактично вже з 1922 р в╕н - викладач факультету соцвиховання Полтавського ╤НО, а з 1923 р. - кер╕вник педагог╕чно╖ ком╕с╕╖ цього закладу. 1925 - ком╕с╕я народного ком╕сар╕ату осв╕ти УССР присвою╓ йому звання професора; в╕н ста╓ кер╕вником каб╕нету соц╕ально╖ педагог╕ки, невдовз╕ - зав╕дувачем катедри педагог╕ки Полтавського ╤НО. В 1933 р. його звинуватили в буржуазному нац╕онал╕зм╕ та зв╕льненили з ╕нституту, два роки в╕н не м╕г знайти соб╕ роботу. В 1936 по╖хав до Москви ╕ з початку осени 1936 р. одержав посаду професора та кер╕вника катедри педагог╕ки при Стал╕нградському педагог╕чному ╕нститут╕, де й працював до 1940 р. У вересн╕ того ж року дом╕гся повернення до Полтавського педагог╕чного ╕нституту на попередню посаду, а також об╕йняв посаду кер╕вника асп╕рантсько╖ групи. П╕д час н╕мецько╖ окупац╕╖ в 1941 - 1943 - редактор газети “Голос Полтавщини”. В 1943 - разом з родиною ви╖здить з Полтави до Ки╓ва, а зв╕дти у 1945 р. - до Н╕меччини. У вересн╕ 1945 об╕йма╓ посаду професора педагог╕ки та психолог╕╖ ф╕лософського факультету Укра╖нського В╕льного Ун╕верситету в Мюнхен╕. В 1949 був обраний на посаду ректора Богословсько-педагог╕чно╖ академ╕╖, створено╖ Укра╖нською автокефальною православною церквою в Мюнхен╕. Помер у 1967 роц╕ ╕ був похований на цвинтар╕ Вальдфр╕дгоф у Мюнхен╕.
