Постат╕
За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
В╕домий поет ╕ перекладач
Письменник
М╕сце народження: село Дермань Здолбун╕вського район╕ Р╕вненсько╖ област╕
?>?>?>
Справжн╓ ╕м'я ╕ пр╕звище - Микола Васильович Хомичевський. Народився шостим в родин╕ священика. Навчався у Дерманськ╕й школ╕, Клеванському духовному училищ╕, Волинськ╕й духовн╕й сем╕нар╕╖, зак╕нчив Волинський ╕нститут народно╖ осв╕ти (нин╕ Житомирський державний ун╕верситет). 1922 року арх╕╓пископом Степаном Орликом висвячений у сан ╕╓рея (згодом стане прото╕╓ре╓м) Укра╖нсько╖ автокефально╖ православно╖ церкви. Упродовж 1924-1926 рок╕в - настоятель собору Ки╖вська Соф╕я у Ки╓в╕. 7 серпня 1929 року - заарештований. 4 лютого 1930 засуджений на десять рок╕в ув’язнення у виправно-трудових таборах. Покарання в╕дбував на Далекому Сход╕ (передовс╕м у Владивостоц╕), зв╕льнений достроково 1 вересня 1936 року. 8 червня 1931 року одружу╓ться з Аполл╕нар╕╓ю Ковальчук. З 3 грудня 1936 року - зав╕дувач л╕тературно╖ частини Третього ки╖вського пересувного театру, у 1937 - 1941 роках - методист Будинку народно╖ творчост╕ у Твер╕. З 1938 року заочно навча╓ться у Московському музично-педагог╕чному ╕нститут╕. Був на фронт╕, у н╕мецькому полон╕. З 21 грудня 1945 року - завл╕т Житомирського облмуздрамтеатру. Впродовж 1951-1955 рок╕в виклада╓ латинську мову в ╕нститут╕ ╕ноземних мов, а в╕дтак - у Житомирському пед╕нститут╕ ╕мен╕ ╤вана Франка. Перекладав твори Гете, М╕цкевича, Шексп╕ра, Ш╕ллера. Упродовж 31 року працював над перекладом “Од╕ссе╖” та “╤л╕ади” Гомера. Друкувати поез╕╖ почав з 1923 у журнал╕ «Червоний Шлях», але працював переважно в галуз╕ перекладу з античних ╕ нових мов. Лауреат прем╕╖ ╕мен╕ Максима Рильського, заслужений д╕яч польсько╖ культури. За переклади з Ю. Словацького, А. М╕цк╓в╕ча, ╢. Жулавського д╕став нагороду М╕н╕стерства Культури ╕ Мистецтва Польщ╕. 1970 року видав книгу сонет╕в “Зорян╕ сонети”, де з╕брана його ориг╕нальна творч╕сть. Волод╕в укра╖нською, грецькою, латинською, польською, н╕мецькою, французькою, рос╕йською ╕ чеською мовами.