Постат╕
За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
Видатн╕ вчен╕ та академ╕ки
Вчен╕
╢вген Патон
Зак╕нчив Дрезденський пол╕техн╕чний ╕нститут (1894 р.) та Петербурзький ╕нститут ╕нженер╕в шлях╕в (1896 р.). Працював у техн╕чному в╕дд╕л╕ служби шлях╕в Петербург-Московсько╖ зал╕зниц╕. Викладав у Московському ╕нженерному училищ╕. 1904–1938 рр. (з перервами) — професор Ки╖вського пол╕техн╕чного ╕нституту. В 1929 р. орган╕зував в Академ╕╖ наук Укра╖ни кафедру ╕нженерних споруд, на баз╕ яко╖ створено ╤нститут електрозварювання (1934 р.). 1934 —1953 рр. — директор цього ╕нституту. Автор понад 350 праць. Створив методи розрахунку рац╕ональних конструктивних схем металевих прогонних споруд мост╕в, досл╕див умови ╖х роботи, розробив способи в╕дбудови зруйнованих мост╕в. Виконав основоположн╕ досл╕дження у галуз╕ розрахування та м╕цност╕ зварних конструкц╕й, механ╕зац╕╖ зварювальних процес╕в, наукових основ електричного зварювання плавленням. П╕д його кер╕вництвом винайдено спос╕б автоматичного швидк╕сного зварювання, який в╕д╕грав визначну роль у техн╕чному розвитку. Прац╕ та навчальн╕ пос╕бники: «Зал╕зн╕ мости» (чотири томи, 1902—1908 рр., перевидан╕ п’ять раз╕в), «Дерев’ян╕ мости» (1910 р., перевидан╕ трич╕), «Дерев’ян╕ зал╕зничн╕ мости» (1917 р.) та ╕нш╕. У 1943 р. ╢.О.Патону було присво╓но звання Героя Соц╕ал╕стично╖ Прац╕. В╕нцем його ╕нженерно╖ д╕яльност╕, в як╕й в╕н по╓днав дв╕ сво╖ ╕постас╕ — мостобудування та зварювання, — став ц╕льнозварний м╕ст через Дн╕про у Ки╓в╕, буд╕вництво якого було завершено вже п╕сля смерт╕ вченого. Цей м╕ст по праву носить ╕м’я ╢.О.Патона. На тл╕ багатьох видатних досягнень найб╕льше значення для розвитку науки мало створення ╢.О.Патоном всесв╕тньо в╕домо╖ науково-╕нженерно╖ школи в галуз╕ електрозварювання метал╕в та електротехнолог╕╖.
Борис Патон
Борис - президент НАНУ (Нац╕онально╖ Академ╕╖ Наук Укра╖ни), почесний член Римського клубу, син ╢вген╕я Оскаровича Патона. 1941 — зак╕нчив Ки╖вський пол╕техн╕чний ╕нститут. 1942 — працю╓ в ╤нститут╕ електрозварювання (з 1944 — зав.в╕дд╕лом, з 1950 — зам.директора, з 1953 — директор ╤╢С ╕м. ╢. О. Патона). 1951 — Член-кореспондент АН УРСР. 1958 — Академ╕к АН УРСР. 1962 — Академ╕к АН СРСР. З 1962 — беззм╕нний Президент АН УРСР (НАН Укра╖ни — з 1994). 1963 — член Презид╕╖ АН СРСР. 1969 — Герой Соц╕ал╕стично╖ Прац╕. 26 листопада 1998 Борис Патон першим в ╕стор╕╖ здобув звання Героя Укра╖ни.