Постат╕
За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
Великий князь ки╖вський, автор Статуту Володимира Мономаха («Руська правда») та в╕домого давньоруського твору «Повчання»
Державний ╕ в╕йськовий д╕яч, письменник
Володимир був за життя батька князем у Смоленську й Черн╕гов╕, часто заступав його у боротьб╕ з половцями, виконував дипломатичн╕ м╕с╕╖. Наприк╕нц╕ 11 ст. укр╕пився на князюванн╕ в Переяслав╕. Переяславське княз╕вство найб╕льше потерпало в╕д напад╕в половц╕в, ╕ тому Володимир Мономах особливо прагнув припинення княз╕вських м╕жусобиць та об'╓днання сил для боротьби проти нападник╕в. Здобув популярн╕сть орган╕зац╕╓ю сп╕льних усп╕шних поход╕в княз╕в 1103 ╕ 1111 рр. проти половц╕в. П╕д час ки╖вського повстання 1113 р. боярська верх╕вка запросила Володимира Мономаха на князювання до Ки╓ва. Придушивши повстання, Володимир Мономах, проте, змушений був п╕ти на поступки народним масам, видавши закон, за яким зменшив рези (в╕дсотки) за позички та скасував холопство за борги (у розширен╕й редакц╕╖ «Русько╖ правди» ц╕ постанови в╕дом╕ п╕д назвою Статут Володимира Мономаха). ╤н╕ц╕атор Любецького з'╖зду 1097 р., де була проведена радикальна реформа порядку спадко╓мства та Витеч╕вського з'╖зду 1100 р. Володимир Мономах — автор вм╕щеного в Лаврент╕╖вському л╕топису «Повчання» сво╖м д╕тям — видатного давньоруського л╕тературного св╕тського твору, в якому засуджувалися княз╕вськ╕ м╕жусобиц╕ ╕ лунали заклики до об'╓днання давньоруських земель.