Ротару Соф╕я (нар. 1947)
Народна артистка Укра╖ни, Молдав╕╖, СРСР та заслужена артистка УРСР
Сп╕вачка, актриса
?>?>?>М╕сце народження: Маршинц╕, Новоселицький район Черн╕вецько╖ област╕
Народилася 7 серпня 1947 року в багатод╕тн╕й родин╕. Почала сп╕вати з першого класу, брала участь у шк╕льному ╕ церковному хор╕. У юност╕ займалася в драмгуртку, сп╕вала народн╕ п╕с╕ь в художн╕й самод╕яльност╕, перемагаючи в районних ╕ республ╕канських конкурсах. 1964 року вступила та 1968 року зак╕нчила Черн╕вецьке музичне училище. 1964 Соф╕я уперше виступила на сцен╕ Кремл╕вського палацу з'╖зд╕в. Звичайно ж, вона продовжувала виконувати ╕ народн╕ п╕сн╕, що дотепер займають головн╕ м╕сця в ╖╖ репертуар╕. 1968 року Ротару стала лауреатом IX Всесв╕тнього фестивалю молод╕ ╕ студент╕в у Соф╕╖ (Болгар╕я), одержавши золоту медаль за виконання укра╖нсько╖ народно╖ п╕сн╕ «На камен╕ стою» ╕ молдавсько╖ «Люблю весну», а також «Степом, степом» А. Пашкевича ╕ «Валентини» Г. Георг╕це (присвячена ж╕нц╕-космонавту Валентин╕ Терешков╕й). У той же час Ротару почина╓ викладати теор╕ю ╕ сольфедж╕о в Черн╕вецькому культосв╕тньому училищ╕, а у 1974 роц╕ зак╕нчу╓ заочне в╕дд╕лення Кишин╕вського державного ╕нституту мистецтв. У 1971 роц╕ Ротару знялася в головн╕й рол╕ в музичному телеф╕льм╕ «Червона рута», названому так за п╕снею, що звучала у картин╕, композитора Володимира ╤васюка, з яким у Соф╕╖ склалася пл╕дна творча сп╕впраця. Однойменно був названий ╕ вокально-╕нструментальний ансамбль, сформований Ротару й ╢вдокименко при Черн╕вецьк╕й ф╕лармон╕╖. З «Червоною рутою» Ротару почина╓ сво╖ виступи по вс╕й кра╖н╕. Музично-акторське дарування Ротару вшановане чисельними нагородами ╕ прем╕ями: У 1973 роц╕ в Болгар╕╖ на конкурс╕ «Золотий Орфей» Ротару одержала Першу прем╕ю за виконання п╕сень «Мо╓ м╕сто» ╢. Доги ╕ «Птах» Т. Рус╓ва та Д. Дем'янова, у 1974 роц╕ в Сопот╕ завоювала Другу прем╕ю за виконання польсько╖ п╕сн╕ з репертуару Хал╕ни Фронцковяк «Хтось» (рос╕йський текст А. Дементь╓ва). У 1973 роц╕ вона ста╓ заслуженою артисткою УРСР, у 1983 — Народною артисткою Молдав╕╖, а в 1988 — народною артисткою СРСР. Нагороджена орденами: Знак Пошани (1980), «Дружби народ╕в» (1985), «За заслуги» ╕ «Св. княгин╕ Ольги». Лауреат прем╕╖ ╕м. Островського (1976), Лен╕нського комсомолу (1978), ╕м. К. Шульженко (1996), «Овац╕я» (2000), «Людина року-2000» та ╕н. У 90-╕ роки Ротару продовжу╓ активну сцен╕чну д╕яльн╕сть, бере участь у «П╕сн╕ року», випуска╓ компакт-диски («Хуторянка», 1995, «Люби мене», 1998, зб╕рники кращих речей, перевидання), запису╓ нов╕ п╕сн╕ (з останн╕х — «Не запита╓ш» В. Матецького), готу╓ нов╕ концертн╕ програми. Окр╕м ф╕льму «Червона рута», Соф╕я Ротару знялася в картинах «П╕сня буде пом╕ж нас», «Монолог про любов», у головних ролях художн╕х ф╕льм╕в «Де ти, любов?», автоб╕ограф╕чному ф╕льм╕ «Душа», брала участь у дек╕лькох музично-документальних стр╕чках.?>?>?>
