Постат╕
|
За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
Створив близько сотн╕ р╕зноман╕тних споруд, одна з найкращих належить Харк╕вському науково-досл╕дному ╕нституту м╕кроб╕олог╕╖ та ╕мунолог╕╖ ╕м. ╤.╤.М╓чн╕кова
Арх╕тектор, художник
М╕сце народження: Харк╕в
Народився в с╕м'╖ М. Бекетова - засновника ф╕зико-х╕м╕чно╖ науки, академ╕ка Петербурзько╖ академ╕╖ наук. Дитяч╕ роки Олекс╕я Миколайовича пройшли у сп╕лкуванн╕ з членами с╕мей М╓чн╕кових ╕ Алчевських. Олекс╕й Бекетов одночасно навчався в рисовальн╕й школ╕ М.Д.╤ваново╖-Ра╓всько╖, а пот╕м - в Художн╕й Академ╕╖ Петербургу. Осв╕ту завершив виконанням дисертац╕йного проекту, за який йому в 1894 р. надали звання академ╕ка арх╕тектури. Олекс╕й весь час жив ╕ працював у Харков╕. З 1898 року був професором Харк╕вського буд╕вельного ╕нституту. У Харков╕ збудував багато громадських ╕ житлових споруд: будинки юридичного ╕нституту (1892), корпуси с╕льськогосподарського ╕нституту (1907—12), банку (1932) та ╕нш╕. Залишив б╕ля сотн╕ найр╕зноман╕тн╕ших споруд, серед яких одна з самих величних належить Харк╕вському науково-досл╕дному ╕нституту м╕кроб╕олог╕╖ та ╕мунолог╕╖ ╕м. ╤.╤.М╓чн╕кова. Працював ╕ як художник-акварел╕ст (пейзаж╕ Криму, арх╕тектурн╕ мотиви). Помер О.М.Бекетов 23 листопада 1941 р.



