Макаров Олександр (1906 - 1999)
Почесний громадянин Дн╕пропетровська, Лауреат Лен╕нсько╖ ╕ Державно╖ прем╕й, дв╕ч╕ Герой Соц╕ал╕стично╖ Прац╕, Заслужений машинобуд╕вник Укра╖ни, кавалер ордена Ярослава Мудрого
Ракетобуд╕вник
М╕сце народження - передм╕стя Ростова
Зак╕нчив Ростовський ╤нститут ╤нженер╕в Шлях╕в Сполучення (зараз - Ростовський механ╕чний ╕нститут) ╕ отримав диплом ╕нженера-теплоенергетика. Почав працювати у Ростов╕. Згодом був переведений у Б╕лорусь директором номерного заводу. У 1939-41 роках був директором заводу у Нижньому Новгород╕ "Красна Етна", та був репресований ╕ висланий у Воркуту. У листопад╕ 1941 року його зв╕льнили ╕ призначили директором заводу малол╕тражних двигун╕в в Петропавловську (Казахстан). У 1943 роц╕ в╕н був директором на завод╕ мотоцикл╕в. У 1945 пере╖хав в Дн╕пропетровськ, працював на автомоб╕льному завод╕. У 1954-61 роках був головним ╕нженером. 1961-86 - генеральний директор ПМЗ. На пенс╕ю Макаров п╕шов у 80 рок╕в, зв╕льнивши м╕сце сво╓му наступнику, парторгу заводу Леон╕ду Кучм╕. П╕д кер╕вництвом Макарова на ПМЗ був осво╓ний випуск чотирьох покол╕нь м╕жконтинентальних бал╕стичних ракет, що свого часу стали основою бойово╖ потужност╕ СРСР. Завдяки Макарову на кошти заводу була побудована трестом №17 чверть м╕ста Дн╕пропетровськ.
