Постат╕
За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
М╕н╕стр соц╕ального забезпечення УРСР. Генерал-майор. Командир Черн╕г╕всько-Волинського партизанського з’╓днання, 1-й секретар Черн╕г╕вського ╕ Волинського п╕дп╕льних обком╕в парт╕╖
В╕йськовий, пол╕тик, державний службовець
М╕сце народження: станиця Лоцманська Камянка (зараз в межах Дн╕пропетровська)
Народився в селянськ╕й с╕м’╖. Зак╕нчив чотири класи початково╖ школи. В 1920 роц╕ добровольцем п╕шов в Червону арм╕ю, брав участь в Громадянськ╕й в╕йн╕. З 1924 року працював буд╕вничим на зал╕зниц╕. Член ЦКВКП(б) з 1827 року. В 1932 зак╕нчив Черн╕г╕вський буд╕вельний техн╕кум. В 1932-1938 роках – на профсп╕лков╕й ╕ парт╕йн╕й робот╕, з 1938 року – 1-й секретар Черн╕г╕вського обкому КП(б)У. Коли на територ╕╖ Черн╕г╕вщини почалася в╕йна, ЦК КП(б)У затвердив склад Черн╕г╕вського п╕дп╕льного обкому парт╕╖, де Олекс╕й Федоров став першим секретарем п╕дп╕льного обкому, начальником обласного штабу партизанського руху, командиром з’╓днання партизанських загон╕в Черн╕г╕всько╖ област╕. Взимку ╕ навесн╕ пров╕в ряд бойових операц╕й. До початку 1943 року в з’╓днанн╕ п╕д командуванням Федорова було 12 партизанських в╕дд╕л╕в з 5462 б╕йцями. 11 березня 1943 року його з’╓днання вийшло в рейд на Правобережну Укра╖ну, з травня по червень передислокувавшись на Волинь ╕ розширивши зону д╕й на Брянщину, Орловщину, а також на частину Б╕лорус╕. В кв╕тн╕ 1943 Федорову було присво╓но в╕йськове звання «генерал-майор». З 7 липня 1943 до 14 березня 1944 його партизани знищили 549 н╕мецьких ешелон╕в з бо╓припасами, пальним, техн╕кою. В к╕нц╕ березня 1944 року партизанське з’╓днання, яким керував Федоров, при зустр╕ч╕ з передовими частинами ЧА нал╕чувало 5257 чолов╕к. В кв╕тн╕ 1944 року Олекс╕я Федорова направили на парт╕йну роботу. В╕н став першим секретарем Херсонського, ╤зма╖льського, Житомирського обком╕в парт╕╖. В 1950 роц╕ навчався на курсах Академ╕╖ сусп╕льних наук при ЦК парт╕╖. З 1957 до 1979 був м╕н╕стром соц╕ального забезпечення УРСР. Був членом презид╕уму Радянського ком╕тету ветеран╕в в╕йни, головою ком╕с╕╖ у справах колишн╕х партизан при Презид╕ум╕ ВР УРСР, депутатом ВР СРСР 1-11 скликань. Автор спогад╕в «Подпольный обком действует» (1947). Помер Олекс╕й Федоров 9 вересня 1989 року. Похований в Ки╓в╕ на Байковому кладовищ╕.