Постат╕
За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
Перший етн╕чний укра╖нець, якому вдалося потрапити до британського парламенту
Британський пол╕тик, укра╖нський д╕аспорний д╕яч
М╕сце народження: с. Антон╕вка (тепер - Тлумацького району ╤вано-Франк╕всько╖ област╕)
Народився в с╕м’╖ селянина-прац╕вника цегельн╕. В 1942 у в╕ц╕ 14-ти рок╕в Стефан потрапив до табору прац╕ в Австр╕╖. Як одного з наймолодших в’язн╕в його продали на ринку м╕сцевому фермеру. П╕сля того, як 1945-го року Австр╕ю завоювали радянськ╕ в╕йська, роб╕тник╕в з Радянського Союзу об╕цяли репатр╕ювати на батьк╕вщину, проте пот╕м виявилося, що ╖х везуть воювати на Далекий Сх╕д проти японц╕в. Стефан Терлецький вт╕к ╕ потрапив до британського сектору окупац╕йно╖ зони. 1948-го року йому дозволили ем╕грувати до Британ╕╖. Його пол╕тична кар’╓ра розпочалася в 1968, коли в╕н став депутатом в╕д Консервативно╖ парт╕╖ м╕сцево╖ ради в Кард╕фф╕ (Уельс). У 1974 Стефан Терлецький балотувався до британського парламенту, але програв тод╕шньому лейбористському прем’╓ру Джеймсу Каллагану. Згодом Стефан став в╕домим завдяки тому, що в с╕мдесятих роках в╕н був головою м╕сцевого футбольного клубу Кард╕фф С╕т╕ ╕, зокрема, завдяки боротьб╕ з футбольними хул╕ганами. Терлецький став депутатом парламенту у 1983 роц╕, коли до влади прийшла Маргарет Тетчер. Був радником Маргарет Тетчер. У Вестм╕нстер╕ в╕н посл╕довно захищав сво╖ прав╕ погляди, зокрема намагаючись зам╕нити День прац╕ 1 травня на свято В╕нстона Черч╕ля. 1984-го за допомогою британського м╕н╕стра закордонних справ пан Терлецький дом╕гся в╕д тод╕шнього радянського м╕н╕стра Громико, аби його батьков╕, якого в╕н не бачив 42 роки, дозволили при╖хати до Лондона. П╕зн╕ше Стефан Терлецький в╕дв╕дував Укра╖ну з╕ сво╓ю вал╕йською дружиною. 1989-го року Стефана призначили представником ком╕тету захисту прав людини в Рад╕ ╢вропи. У грудн╕ 1992 року королева Велико╖ Британ╕╖ нагородила його орденом командира Британсько╖ ╤мпер╕╖ (С.В.Е.) за працю в громадському ╕ пол╕тичному житт╕ Велико╖ Британ╕╖.