Постат╕
|
За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
Радянський во╓начальник, державний ╕ парт╕йний д╕яч
М╕сце народження: Житомир.
Народився в ╕нтел╕гентн╕й ╓врейськ╕й с╕м’╖. Навчався в г╕мназ╕╖, проте з 15 рок╕в був змушений самост╕йно здобувати засоби на ╕снування. З 17 рок╕в – в марксистському рус╕. В 1914 роц╕ поступив в Петербурзький психоневролог╕чний ╕нститут, в 1915 роц╕ перев╕вся на юридичний факультет Ки╖вського ун╕верситету. В 1916-му став членом РСДРП(б), сп╕впрацював з╕ Скрипником ╕ Кос╕ором. П╕сля Лютнево╖ революц╕╖ очолив Ки╖вський ком╕тет РСДРП (б), п╕сля жовтневого перевороту був заарештований; зв╕льнений 31 жовтня озбро╓ним повстанням. В 1918 роц╕ при╖хав в Москву, де познайомився з Лен╕ним ╕ був обраний в склад ЦК КП(б)У. В 1918-19 роках займався п╕дп╕льною роботою на територ╕╖ Укра╖ни, на р╕зноман╕тних парт╕йних ╕ в╕йськових посадах. В лютому 1920 року Гамарник був головою Ки╖вського губкому парт╕╖ ╕ Ки╖вського губвиконкому. З 1923 по 1927 – на Далекому Сход╕, перший секретар Далекосх╕дного крайкому. В 1928-29 роках – перший секретар ЦК Б╕лорус╕, проводив пол╕тику колектив╕зац╕╖. В 1929-37 – начальник пол╕тичного управл╕ння РСЧА, одночасно в╕дпов╕дальний редактор газети «Красная звезда». Очолив чистку пол╕тичного складу РСЧА в╕д «колишн╕х б╕лих» (в 1928-30 роках за ц╕╓ю статтею було зв╕льнено 242 людини, в 1931 – ще 150). Його згода, поряд з╕ згодою К. Ворошилова, потребувалося для арешту оф╕цер╕в ЧА органами НКВС. П╕дтримав Стал╕на в питаннях розгрому «право╖ опозиц╕╖» на листопадовому пленум╕ ЦК. В 1930-34 - перший зам наркома по в╕йськових ╕ морських справах СРСР Ворошилова ╕ заступник голови Ревво╓нради СРСР. В 1934-37 – перший зам наркома оборони СРСР. Виступив на захист Тухачевського, заявивши Стал╕ну, що стосовно нього вчинено помилку. 13 березня 1937 року призначений уповноваженим Наркомата оброни СРСР при Раднарком╕ РСФСР. Член ВЦВК и ЦВК СССР, член Пол╕тбюро ВКП(б).Застр╕лився напередодн╕ неминучого арешту по «справ╕ Тухачевського». Посмертно реаб╕л╕тований в 1957 роц╕.



