Постат╕
За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
╤сторик, громадський д╕яч
М╕сце народження – Ки╖в.
Дмитро Багал╕й народився в с╕м'╖ рем╕сника. П╕сля зак╕нчення ╕сторико-ф╕лолог╕чного факультету Харк╕вського ун╕верситету у 1880, займався викладанням, науковою, громадською д╕яльн╕стю.
У 1906—1910 роках Багал╕й був ректором Харк╕вського ун╕верситету. Впродовж 1906, 1910—1914 рок╕в Рос╕йська Академ╕я наук обирала Багал╕я членом Державно╖ Ради. У 1914—1917 роках Багал╕й був головою Харк╕всько╖ м╕сько╖ думи.
З 1918 року Багал╕й ста╓ головою ╕сторико-ф╕лолог╕чного в╕дд╕лу Укра╖нсько╖ Академ╕╖ Наук та членом Презид╕╖ УАН. У 20-х роках викладав ╕стор╕ю Укра╖ни у вищ╕й школ╕, одночасно досл╕джуючи ╕стор╕ю Слоб╕дсько╖, Л╕вобережно╖, П╕вденно╖ Укра╖ни XV—XVIII ст..
Як ╕сторик Багал╕й формувався п╕д впливом погляд╕в свого вчителя В. Антоновича . У сво╖й концепц╕╖ ╕сторичного процесу був прихильником етнограф╕чно-федеративно-обласних погляд╕в, яких дотримувався також М. Костомаров. Був автором понад 200 праць. Першою значною його роботою була монограф╕я «История Северской земли до половины XIV в.» 1882 року. Головними працями Багал╕я ╓: «Очерки по истории колонизации и быта степной окраины Московского государства» 1887 року, «Магдебургское право в Левобережной Малороссии» 1892 року, «Украинская старина» 1896, «История города Харькова» 1905-1906 рок╕в, «Укра╖нський мандр╕вний ф╕лософ Г. С. Сковорода» 1926 року та ╕нш╕. Прац╕ Багал╕я побудован╕ на багатому джерельному матер╕ал╕, значна частина якого вперше вводиться в науковий об╕г.