Постат╕
|
За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
Один з найв╕дом╕ших козацьких полководц╕в в Укра╖н╕ середини XVII ст.
М╕сце народження – нев╕доме
Деяк╕ укра╖нськ╕ ╕сторики писали, що в╕н брав участь у козацьких повстаннях в Укра╖н╕ 1637—1638 рр. В 1637—1642 брав участь в оборон╕ Азова. В 40-х був звичайним ре╓стровим козаком. З початком 1648 р. став одним ╕з сподвижник╕в гетьмана Богдана Хмельницького. В 1650 р. за неабияк╕ орган╕заторськ╕ зд╕бност╕ та в╕йськовий талант його було призначено кальницьким полковником. В 1651 р. в╕в важк╕ бо╖ на Брацлавщин╕, втримав сво╖ оборонн╕ позиц╕╖ п╕д В╕нницею i п╕сля п╕дходу основних козацьких сил змусив коронне в╕йсько в╕дступити. Брав участь у штурм╕ Кам'янця-Под╕льського (29 кв╕тня - 1 травня 1651 р.). Був наказним гетьманом в битв╕ п╕д Берестечком 1651 року. В березн╕ 1653 р. його загони зайняли оборону в Монастирищ╕ ╕ змусили поляк╕в в╕дступити. Цього ж 1653 р. разом ╕з Тимошем Хмельницьким водив козацьк╕ полки в пох╕д на Молдову, повернувся з в╕йськом в Укра╖ну п╕сля загибел╕ в Сучав╕ Т. Хмельницького (5.11.1653). В к╕нц╕ 1653 та протягом 1654-1655 рок╕в в╕в бойов╕ д╕╖ проти коронно╖ арм╕╖ та татарських загон╕в на Брацлавщин╕ та Уманщин╕. В грудн╕ 1656 року в якост╕ одного iз кер╕вник╕в козацького корпусу п╕д командуванням наказного гетьмана А. Ждановича вирушив у пох╕д проти в╕йськ Реч╕ Посполито╖. Протягом першо╖ половини 1657 р. вони пройшли Зах╕дною Укра╖ною та Польщею, здобувши при цьому Крак╕в, Брест та Варшаву, хоча в к╕нцевому рахунку й змушен╕ були в╕дступити в Укра╖ну вл╕тку 1657 р.
Р╕шуче виступив проти укладення Богданом Хмельницьким Б╕лоцерк╕вського договору (28 жовтня 1651), у 1654 був у числ╕ противник╕в курсу Хмельницького на союз iз Москвою i, так ╕ не склавши присяги рос╕йському царев╕, згодом очолив антимосковську старшинську опозиц╕ю. П╕сля смерт╕ Б.Хмельницького (27 липня 1657) п╕дтримував курс ╤вана Виговського та Юр╕я Хмельницького на унезалежнення в╕д Москви укра╖нсько╖ зовн╕шньо╖ та внутр╕шньо╖ пол╕тики, але водночас був проти пропольського курсу. Зокрема, в╕н в╕дмовився п╕дписувати укладений ╤. Виговським Гадяцький догов╕р (6 вересня 1658). А в 1660 р. виступив проти Слободищинського трактату, п╕дписаного Ю.Хмельницьким. У 1662 р. був ув'язнений поляками ╕ в╕дправлений до Мальборга. В╕н був зв╕льнений Яном Казимиром в обм╕н на участь в поход╕ на Л╕вобережну Укра╖ну, але згодом був несправедливо звинувачений у зносинах з Москвою та урядом ╤. Брюховецького ╕ був вбитий поблизу Новгород-С╕верського 17 лютого 1664 року.



