Постат╕
За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
Укра╖нський нац╕ональний герой, видатний кер╕вник повстанського руху на Под╕лл╕ 1813-1835 рр.
М╕сце народження - с. Головчинц╕ Л╕тинського пов╕ту, Под╕льська губерн╕я (тепер с. Кармалюкове, Жмеринський район, В╕нницька область).
Народився у селянськ╕й с╕м'╖. У в╕ц╕ 17 рок╕в його забрали до двору пана П╕гловського. Хлопець був роботящий, але непок╕рний. Пом╕щик не м╕г пережити того, що його кр╕пак не дозволяв собою потурати, а тому вир╕шив позбутися його ╕ 1812 року в╕ддав на 25 рок╕в до царсько╖ арм╕╖. 1813 - разом з Д.Хроном ут╕к з з 4-го уланського полку, який розм╕щався в Кам'янц╕-Под╕льському, ╕ повернувся в р╕дн╕ м╕сця. Незабаром був сп╕йманий ╕ засуджений до 500 удар╕в батогом, п╕сля чого його скерували до кримського штрафного батальйону. На шляху до Криму вт╕к ╕з-п╕д варти. 1814 - очолив повстанський рух селян проти рос╕йсько╖ адм╕н╕страц╕╖ ╕ дворянства, який розгорнувся в Л╕тинському, Летич╕вському ╕ Ольгоп╕льському пов╕тах. 1817 - жандарми схопили Кармалюка. Його засудили до страти, зам╕нивши ╖╖ в останню мить 25 ударами батогом ╕ 10 роками каторги в Сиб╕ру, але в╕н вт╕к ╕з В'ятсько╖ етапно╖ в'язниц╕. Повернувшись на Под╕лля, продовжував боротьбу, доки його знову не схопили п╕д час облави. Скориставшись знанням рос╕йсько╖ мови й в╕дпов╕дними документами, видавав себе п╕д час сл╕дства за солдата з Костроми. Витримка не зрадила його й тод╕, коли сл╕дч╕ привели р╕дних на очну ставку ╕ до нього рад╕сно кинувся його 8-р╕чний син Остап. Невдовз╕ п╕сля того, як його запроторили у Кам'янець-Под╕льську фортецю, в╕н орган╕зував разом з ╕ншими в'язнями свою четверту втечу. Однак його поранили ╕ прикували до кам'яного стовпа у веж╕ Юл╕я II (Папськ╕й), яку згодом назвали Кармалюковою. Взимку 1824 року його покарали 101 ударом батога, затаврували розпеченим зал╕зом ╕ знову в╕дправили етапом у Сиб╕р. Два роки конвоювали Кармалюка разом з ╕ншими каторжанами до Тобольська. 1825 - п╕сля етапу, що тривав б╕льше року, ╕з Тобольско╖ каторжно╖ в'язниц╕ потрапив у Ялуторовськ. Незабаром знову вт╕к, був схоплений ╕ запроторений у набагато г╕рш╕ умови. Утеча зв╕дси — один ╕з найзнаменит╕ших документованих випадк╕в. Восени, п╕д час н╕чно╖ бур╕, Кармалюк виламав ╜рати, з╕брав сорочки вс╕х сп╕вкамерник╕в ╕ зв'язав ╖х у довге полотнище. До к╕нця прив'язав кам╕нь ╕ закидав за часток╕л в'язниц╕. По цьому висячому мосту, прямо з в╕кна за огорожу один за одним перебралися ус╕ в'язн╕ — зранку камера була порожня. 1828 — знову п╕ймання, знову Сиб╕р (Боровлянський скляний завод у Тобольск╕й губерн╕╖), знову втеча. 1830 - черговий арешт. Через два роки Кармалюк роз╕брав стелю в сво╖й камер╕ ╕ вт╕к ╕з Л╕тинсько╖ в'язниц╕. 1830-1835 - селянський рух п╕д проводом Кармалюка охопив усе Под╕лля, сум╕жн╕ з ним райони Бессараб╕╖ та Ки╖вщини. У ньому брали участь бл. 20 тис. ос╕б. Протягом 23 рок╕в боротьби повстанськ╕ загони Кармалюка зд╕йснили понад 1 тис. напад╕в на пом╕щицьк╕ ма╓тки. Захоплен╕ у пом╕щик╕в грош╕ та майно роздали селянськ╕й б╕днот╕. Для боротьби з повстанцями рос╕йський уряд у листопад╕ 1833 р. створив т. зв. Галузинецьку ком╕с╕ю (в с. Галузинцях тепер Дережнянського району Хмельницько╖ област╕).Кармелюка вбив ╕з зас╕дки шляхтич Рутковський. Образ Кармалюка в╕добразили у сво╖х творах Михайло Старицький, Марко Вовчок, Степан Васильченко, Василь Кучер та ╕н. Харк╕вський композитор Валентин Костенко - автор опери «Кармелюк». Фольклорн╕ добутки про народного героя збирали Микола Костомаров ╕ Тарас Шевченко (останн╕й назвав його «славним лицарем»).