Великие Украинцы

Постат╕

Виговський ╤ван (поч. XVII ст. — 1664)
Виговський ╤ван (поч. XVII ст. — 1664)

Г╕дний наступник Богдана Хмельницького, який намагався продовжити його визвольну укра╖нську справу

М╕сце народження - Ки╖вщина.

Д╕став добру осв╕ту, ймов╕рно в Ки╓во - Братському колег╕ум╕, волод╕в кр╕м р╕дно╖ укра╖нсько╖ мови ще й церковнослов'янською, польською, латинською, непогано знав рос╕йську мову, був вм╕лим кал╕графом. Свою в╕йськову кар'╓ру Виговський розпочав «товаришем» у кварцяному в╕йську Реч╕ Посполито╖. 1638 р. в╕н став писарем при Яцеку Шемберков╕ — ком╕саров╕ Реч╕ Посполито╖ над В╕йськом Запорозьким у 1638-1648 рр. Виговський був спочатку ротм╕стром кварцяного в╕йська ╕ в склад авангарду карател╕в, очолюваного Стефаном Потоцьким, брав участь у битв╕ п╕д Жовтими Водами. У вир╕шальний момент бою б╕ля Княжих Байрак╕в (16 травня 1648 р.) потрапив у полон. Бранця врятував Богдан Хмельницький. Виговський став спочатку особистим писарем гетьмана та ймов╕рно, супроводжував Хмельницького у переможному поход╕ 1648 р. За короткий час Виговський створив потужну та високоефективну Генеральну канцеляр╕ю. Ця установа була по сут╕ М╕н╕стерством закордонних справ ╕ одночасно — внутр╕шн╕х. П╕сля кампан╕й 1648-1649 рр. Виговський брав участь у поход╕ 1650 р., котрий завершився взяттям столиц╕ Молдавського княз╕вства — Ясс. У 1653 р. Виговський в╕д╕грав активну роль у переможних боях п╕д Жванцем. На Корсунськ╕й рад╕ 21 жовтня 1657 р. був обраний гетьманом. Уклав з Р╕ччю Посполитою Гадяцьку угоду 1658 р. 16 березня 1664 р. його було розстр╕ляно.