Постат╕
За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
Укра╖нський радянський актор, режисер
М╕сце народження – село Федвар, нин╕ село П╕дл╕сне, Олександр╕йський район, К╕ровоградська область.
Профес╕йну акторську д╕яльн╕сть почав у 1907 року у труп╕ С.Максимовича, п╕зн╕ше, у 1913-1914 роках грав у Львов╕ в театр╕ товариства «Русько╖ бес╕ди». Був актором ╕ режисером ки╖вського «Молодого театру» з 1917 року до 1919 року. Разом з М. Крушельницьким Гнат Юра був сп╕взасновником та сп╕вкер╕вником Нового театру у В╕нниц╕ в 1920 роц╕. Згодом Новий театр отримав нову назву Укра╖нський театр ╕м. ╤вана Франка ╕ у 1923 роц╕ при╖хав до Харкова, а 1926 року, урядовим розпорядження був направлений до Ки╓ва.
Гнат Юра розвивав найкращ╕ традиц╕й укра╖нського сцен╕чного мистецтва. Серед найб╕льших режисерських роб╕т: «97» Кул╕ша, «Одруження Ф╕гаро» Бомарше, «Ой не ходи Грицю…» Старицького, «Вкрадене щастя» за Франком. Зн╕мався на Ки╖вськ╕ к╕ностуд╕╖ художн╕х ф╕льм╕в ╕м. Олександра Довженка та на Ки╖вськ╕й студ╕╖ науково-популярних ф╕льм╕в у стр╕чках «Прометей», «Кармелюк» (обидв╕ — 1936), «Тарас Шевченко» (1951). З 1938 року викладав у Ки╖вському Театральному ╕нститут╕ ╕м. Карпенка-Карого, з 1946 року – професор ╕нституту.
У 1967 роц╕ на його честь було в Ки╓в╕ було названо вулицю.