Постат╕
|
За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
Засновник геох╕м╕╖, б╕огеох╕м╕╖, рад╕огеолог╕╖, косм╕зму
М╕сце народження - Петербург, Рос╕йська ╤мпер╕я
Зак╕нчив ф╕зико-математичний факультет Петербурзького ун╕верситету. Був академ╕ком Петербурзько╖ АН (з 1912), професором Московського ун╕верситету. Один ╕з засновник╕в Укра╖нсько╖ Академ╕╖ наук; став д╕йсним членом АН Укра╖ни та ╖╖ першим президентом (з 1919). Засновник першо╖ науково╖ б╕бл╕отеки в Укра╖н╕ (нин╕ названо╖ його ╕м’ям). Орган╕затор та директор Рад╕╓вого ╕нституту (1922-1939), Б╕ох╕м╕чно╖ лаборатор╕╖ (з 1929; зараз ╤нститут геох╕м╕╖ та анал╕тично╖ х╕м╕╖ АН СРСР ╕м. Вернадського). Д╕йсний член НТШ та ряду ╕нших академ╕й (Паризько╖, Чесько╖). Науков╕ прац╕ (зокрема, «Б╕осфера», «Нариси з геох╕м╕╖», «Дек╕лька сл╕в про ноосферу») присвячено досл╕дженням х╕м╕чного складу земно╖ кори, атмосфери, г╕дросфери, м╕грац╕╖ х╕м╕чних елемент╕в у земн╕й кор╕, рол╕ ╕ значення рад╕оактивних елемент╕в в ╖╖ еволюц╕╖. Творець науки б╕огеох╕м╕╖, засновник в╕тчизняно╖ школи геох╕м╕к╕в, основоположник учення про б╕осферу та ноосферу, ╕сторик науки, ф╕лософ, натурал╕ст. Член ЦК парт╕╖ кадет╕в, член Тимчасового уряду Рос╕╖ в ранз╕ товариша м╕н╕стра, голова ком╕с╕╖ М╕н╕стерства осв╕ти та мистецтв уряду Укра╖нсько╖ держави за час╕в гетьмана Скоропадського. Помер 6 с╕чня 1945 року в╕д крововиливу в мозок.



