Великие Украинцы

Постат╕

Карпенко-Карий ╤ван Карпович (1845 - 1907)
Карпенко-Карий ╤ван Карпович (1845 - 1907)

Драматург, актор, режисер, театральний д╕яч; один з батьк╕в укра╖нського профес╕йного театру

М╕сце народження - с. Арсен╕вка Бобринецького пов╕ту Херсонсько╖ губерн╕╖ (тепер Новомиргородського району К╕ровоградсько╖ област╕).

Народився у родин╕ зб╕дн╕лого шляхтича — управителя пом╕щицьких ма╓тк╕в. З 1859 року, зак╕нчивши з в╕дзнакою Бобринецьке трикласне пов╕тове училище, служив писарем у канцеляр╕╖ пол╕ц╕йного пристава, в м╕ськ╕й ратуш╕ Бобринця, канцелярським служителем, пот╕м писарем Бобринецького пов╕тового суду. З 1865 р. — у м. ╢лисаветград Херсонсько╖ губерн╕╖, працю╓ в пов╕товому, пот╕м — у м╕ському пол╕ц╕йному управл╕нн╕. У 1868-1869 рр. — секретар м╕ського пол╕ц╕йного управл╕ння у Херсон╕. Тут товаришував ╕з колишн╕м членом Кирило-Мефод╕╖вського братства Д.Пильчиковим. 1869 року одружився з Н.К.Тарковською. 1871 року неподал╕к м. ╢лисаветград на земл╕, що д╕сталася дружин╕ у спадок, заклав садибу, яку п╕сля смерт╕ дружини назвав на ╖╖ честь Надежд╕вкою (тепер — запов╕дник-музей ╤.К.Карпенка-Карого Хут╕р Над╕я). 1883 р. за зв’язок з укра╖нськими революц╕йними гуртками ╕ постачання паспорт╕в революц╕онерам був ув╕льнений з╕ служби ╕ невдовз╕ засланий на три роки (пот╕м строк заслання подовжили) у м. Новочеркаськ п╕д гласний нагляд пол╕ц╕╖. На засланн╕ одружився вдруге, з С.В.Д╕тковською. Згодом гласний нагляд було зам╕нено на негласний (тривав до 1895 р.). Родина Тоб╕левич╕в отримала дозв╕л повернутися до хутора Над╕я. Перш╕ твори з’явилися 1883 року (опов╕дання «Новобранець»). Усього написав 18 ориг╕нальних п’╓с, для яких характерними ╓ жанрове розкриття (психолог╕чн╕ драми, мелодрами, драматичн╕ балади, сатиричн╕ комед╕╖, трагед╕╖, л╕ричн╕ комед╕╖, траг╕комед╕╖, гротеск, фарс). Працював на сцен╕ з 1889 р. ╕ до к╕нця життя як профес╕йний актор разом з Миколою Садовським, Панасом Саксаганським, Марком Кропивницьким, Мар╕╓ю Заньковецькою. Помер у Берл╕н╕.