Постат╕
|
За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
Футбольний тренер, заслужений тренер СРСР, в╕домий завдяки сво╖й робот╕ у ки╖вському «Динамо», зб╕рн╕й СРСР та зб╕рн╕й Укра╖ни
Радянський ╕ укра╖нський футбольний тренер.
М╕сце народження – Ки╖в.
Через р╕к п╕сля зак╕нчення ╕грово╖ кар'╓ри Лобановський став тренером дн╕пропетровського «Дн╕про». Незабаром перейшов у св╕й колишн╕й клуб «Динамо» Ки╖в, у якому, починаючи з 1974, пробув тренером 17 рок╕в. За цей час Лобановський зум╕в зломити рос╕йське дом╕нування в радянському футбол╕. П╕д його кер╕вництвом ки╖вське «Динамо» 8 раз╕в ставало чемп╕оном СРСР ╕ 6 раз╕в - власником Кубка СРСР. Дв╕ч╕ (в 1975 ╕ 1986) клуб виграв ╓вропейський Кубок Кубк╕в, а також в 1975 ╓вропейський Суперкубок. Паралельно ╕з тренерською д╕яльн╕стю в ки╖вському «Динамо» трич╕ ставав тренером зб╕рних СРСР. В 1992 Лобановський прийняв пропозиц╕ю стати нац╕ональним тренером зб╕рно╖ ОАЕ. 2 роки був тренером зб╕рно╖ Кувейту. У с╕чн╕ 1997 повернувся у ки╖вське «Динамо» ╕ допом╕г клубу знову зайняти г╕дне м╕сце серед ел╕ти ╓вропейського футболу. 2002 у Лобановського на матч╕ в Запор╕жж╕ стався ╕нсульт, в╕д чого в╕н помер через п'ять дн╕в. П╕сля смерт╕ йому було присуджене звання Героя Укра╖ни. ╤м'ям Лобановського названий стад╕он «Динамо» у Ки╓в╕.



