Постат╕
За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
Одне з найб╕льш значущих досягнень Митрополита Шептицького поляга╓ в тому, що в╕н був одним з перших вищих ╕╓рарх╕в Греко-Католицько╖ Церкви, хто почав використовувати народну мову в сп╕лкуванн╕ ╕з в╕рними
Повне ╕м'я - Роман Мар╕я Олександр граф (на Шептичах) Шептицький
Восьмий (п╕сля в╕дновлення Галицько╖ митропол╕╖ в 1808 р.) Митрополит Укра╖нсько╖ Греко-Католицько╖ Церкви
М╕сце народження - с. Прилбич╕ (тепер Явор╕вського району Льв╕всько╖ област╕)
Початкову та середню осв╕ту здобув удома та в г╕мназ╕╖ Св. Анни у м╕ст╕ Крак╕в (Польща). П╕сля зак╕нчення у 1883 г╕мназ╕╖ деякий час перебував на в╕йськов╕й служб╕, але через хворобу змушений був ╖╖ залишити. Навчався на юридичному факультет╕ Крак╕вського та Вроцлавського ун╕верситет╕в. У 1888 здобув науковий ступ╕нь доктора права. Того ж року вступив до монастиря отц╕в Васил╕ян у Добромил╕. У чернецтв╕ прийняв ╕м’я Андр╕й. Згодом студ╕ював ф╕лософ╕ю та теолог╕ю у Краков╕. П╕сля зак╕нчення навчання отримав науков╕ ступен╕ доктора теолог╕╖ та доктора ф╕лософ╕╖. В 1892 був висвячений на священика у Перемишл╕, згодом став маг╕стром новик╕в (молодих ченц╕в) у Добромил╕ (1892–1896), а з 1896 — ╕гумен монастиря святого Онуфр╕я у Львов╕. Деякий час був професором теолог╕╖ у Кристинопол╕ (тепер Червоноград Льв╕всько╖ област╕). Коротке ╓пископство у Стан╕славов╕ (1899–1900) Андр╕й Шептицький почав з в╕дв╕дування гуцульських ╕ буковинськихпарох╕й. У 1899 ╕мператор Франц Йосиф I ╕менував Шептицького Стан╕славським ╓пископом, а римський Папа Лев Х╤╤╤ затвердив це р╕шення (х╕ротон╕я в╕дбулася 17 вересня 1899). П╕сля смерт╕ митрополита Юл╕ана Сас-Ку╖ловського Шептицький 17 грудня 1900 був ном╕нований Галицьким митрополитом. ╤нтрон╕зац╕я в╕дбулася 17.01.1901 у собор╕ св. Юра у Львов╕.